Популяція – це сукупність особин одного
біологічного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території
(ареалі) протягом багатьох поколінь. Розвиток
популяційної екології базувався на формуванні нового підходу аналізу
польового та експериментального матеріалу спостереження за сукупностями
організмів. Було виявлено, що ці сталі сукупності особин одного
біологічного виду володіють рядом специфічних властивостей, які не
спостерігають в окремих організмах, тобто мають надорганізменне
походження.
Популяції характеризують параметрами:
1. Чисельність – загальна кількість особин в популяції.
2. Запас біомаси популяції.
3. Щільність – кількість особин на одиницю території (або об’єму простору).
4. Народжуваність – кількість нових особин за певний проміжок часу на одну особину.
5. Смертність – кількість померлих особин за певний проміжок часу.
6. Ріст популяції – співвідношення народжуваності та смертності.
Залежно від певних характеристик популяції її структуру підрозділяють за показниками:
1. Генетична структура властива популяціям, які мають дві або більше генетичних форм, що обумовлює генетичний поліморфізм популяції і збільшує її стійкість.
2. Статевої структури популяції – співвідношення особин різної статі. При генетичному контролі це співвідношення дорівнює 50×50. При впливі природного середовища воно змінюється в бік більшої смертності самців.
3. Вікова структура властива природнім угрупованням тварин та рослин, якщо вони не однолітні. В популяціях культурних рослин, в яких завдяки одночасному посіву вік особин однаковий, вікова структура не має значення.
4. Розмірна структура популяцій визначає відмінності особин за розмірами.
5. Просторова структура популяції визначає характер розміщення особин на теріторії ареалу.
Розрізняють три типи просторового розташування:
a. Рівномірний (регулярний) – с/г культури.
b. Дифузний (випадковий) – хрущаки в борошні.
c. Агрегований (мозаїчний) – типовий для природних систем.
В залежності від способу життя особин розрізняють форми організації популяцій:
1. Поодинокий спосіб життя (особини живуть окремо, утворюючи пари тільки на репродуктивний період – тетеруки).
2. Сімейний спосіб життя (особини утворюють пари на тривалий період – лебеді).
3. Зграйний спосіб життя (об’єднання тварин в угруповання – птахи).
4. Стадо (найбільш стійка форма угруповання організмів – копитні).
5. Колонії (бджоли, терміти).
6. Прайди (окремий прайд включає одного самця, 2-3 самок та декілька особин молодняку – леви).
Особини у складі популяції виконують різні функції. Між ними постійно відбувається обмін інформацією. Інформаційні процеси представляють собою специфічний механізм формування та підтримання цілісності популяції у просторі і в часі.
Територія помешкання тварин розділяється на певні ділянки, які мають своє призначення (кормова, гніздова, шлюбна територія тощо).
Популяція характеризується динамікою популяції.
1. Чисельність – загальна кількість особин в популяції.
2. Запас біомаси популяції.
3. Щільність – кількість особин на одиницю території (або об’єму простору).
4. Народжуваність – кількість нових особин за певний проміжок часу на одну особину.
5. Смертність – кількість померлих особин за певний проміжок часу.
6. Ріст популяції – співвідношення народжуваності та смертності.
1. Генетична структура властива популяціям, які мають дві або більше генетичних форм, що обумовлює генетичний поліморфізм популяції і збільшує її стійкість.
2. Статевої структури популяції – співвідношення особин різної статі. При генетичному контролі це співвідношення дорівнює 50×50. При впливі природного середовища воно змінюється в бік більшої смертності самців.
3. Вікова структура властива природнім угрупованням тварин та рослин, якщо вони не однолітні. В популяціях культурних рослин, в яких завдяки одночасному посіву вік особин однаковий, вікова структура не має значення.
4. Розмірна структура популяцій визначає відмінності особин за розмірами.
5. Просторова структура популяції визначає характер розміщення особин на теріторії ареалу.
Розрізняють три типи просторового розташування:
a. Рівномірний (регулярний) – с/г культури.
b. Дифузний (випадковий) – хрущаки в борошні.
c. Агрегований (мозаїчний) – типовий для природних систем.
1. Поодинокий спосіб життя (особини живуть окремо, утворюючи пари тільки на репродуктивний період – тетеруки).
2. Сімейний спосіб життя (особини утворюють пари на тривалий період – лебеді).
3. Зграйний спосіб життя (об’єднання тварин в угруповання – птахи).
4. Стадо (найбільш стійка форма угруповання організмів – копитні).
5. Колонії (бджоли, терміти).
6. Прайди (окремий прайд включає одного самця, 2-3 самок та декілька особин молодняку – леви).
Особини у складі популяції виконують різні функції. Між ними постійно відбувається обмін інформацією. Інформаційні процеси представляють собою специфічний механізм формування та підтримання цілісності популяції у просторі і в часі.
Територія помешкання тварин розділяється на певні ділянки, які мають своє призначення (кормова, гніздова, шлюбна територія тощо).
Популяція характеризується динамікою популяції.
Комментариев нет:
Отправить комментарий